Олімпійська освіта
Соціально-політичні, ідеологічні та економічні зміни, що відбуваються в усьому світі, супроводжуються пошуком нових систем освіти і виховання молоді. Нині, коли наша країна знаходиться на шляху розбудови суверенного, незалежного, демократичного й правового суспільства, турбота про виховання підростаючого покоління, формування особистості, честі, гідності, недоторканості повинна стати вищою соціальною цінністю.
Постійні зміни та потрясіння, що відбуваються в Україні призвели до нестабільності в економіці, різкої політизації суспільства; чітко проявилися тенденції до руйнування ідеологічних стереотипів та етичних основ суспільного життя. Найбільших змін зазнали процеси виховання та освіти дітей, підлітків і молоді.
Нині як ніколи актуальною є проблема боротьби за фізичне та моральне здоров’я підростаючого покоління нашої країни. Паління, вживання алкогольних напоїв, а іноді й наркотичних речовин вважаються у деяких молодих людей майже нормою поведінки. Так, за даними офіційної статистики, до свого повноліття 82 % юнаків та 72 % дівчат мають досвід паління. Кожна п’ята дівчина і кожний четвертий юнак регулярно (не рідше одного разу на тиждень) вживають алкогольні напої, 29 % юнаків і 12 % дівчат вживали наркотики. Щоденно 39 осіб інфікуються ВІЛ, а 7 — помирають від СНІД.
Практично неконтрольованим є розповсюдження соціальних хвороб, епідемій, які відмічаються серед безробітних, студентів, пенсіонерів, у тому числі у дітей без догляду та дітей-сиріт, кількість яких становить у нашій країні понад 145 тисяч.
Нездоровий спосіб життя, негативна атмосфера у соціально неблагополучних сім’ях у комплексі з екологічними проблемами є причиною зниження вікових меж виникнення інфарктів, інсультів та інших нехарактерних для дітей і молоді хвороб. Наприклад, віковою групою ризику з розсіяного склерозу є діти і молодь від 15 до 26 років. Показники смертності працездатного населення України перевищують європейські практично у 2—4 рази. З 1990 до 2006 року середня тривалість життя в Україні скоротилася майже на три роки. У разі, якщо не будуть вжиті термінові заходи, спрямовані на поліпшення здоров’я населення нашої країни, до 2050 року воно може скоротитися на 12 млн. осіб.
Відмова від комуністичної ідеології призвела до руйнування таких інститутів, як піонерська та комсомольська організації з їхньою структурою виховних та рекреаційних установ. Суспільству практично не запропоновано ідеалів і цінностей для формування сучасної системи освіти і виховання дітей і молоді. Зменшення кількості будинків творчості, спортивних секцій “компенсувалися” появою казино, інтернет-клубів та ігрових автоматів. Діти, потрапляючи у залежність до комп’ютерних і азартних ігор, часто йдуть з дому, замість відвідування школи стають постійними відвідувачами інтернет-кафе. Нерідко наслідками таких явищ бувають трагедії.
Серйозній небезпеці підлягає, на жаль, психічне здоров’я підростаючого покоління нашої країни. Через кінематограф, телебачення та інші ЗМІ часто деформуються суспільні цінності, це нерідко формує у дітей і молоді фальшиві, з точки зору норм моралі, уявлення про стосунки людей у сучасному суспільстві. Захоплення переглядом бойовиків та ідеалізація їхніх героїв нерідко веде до трагічних наслідків.
Створення сучасної системи освіти і виховання підростаючого покоління неможливе без оптимального вирішення цілої низки соціальних, економічних, валеологічних, екологічних, політичних, правових, патріотичних та інших завдань. Одним із варіантів вирішення цієї складної проблеми може бути організація освітньо-виховного процесу на основі ідеології олімпізму, шляхом запровадження системи олімпійської освіти.
Олімпійська освіта являє собою поширення знань про олімпізм, історію Олімпійських ігор Стародавньої Греції та сучасності, принципи та ідеали сучасного спорту, місце олімпійського спорту у системі виховання та освіти, його зв’язок з іншими явищами суспільного життя, а також, залучення дітей та учнівської молоді до систематичних занять фізичною культурою і спортом.
Концепція олімпізму й олімпійської освіти об’єднує ідеї мирного співіснування держав і народів; інтернаціоналізму та інтерсоціального виховання; гуманістичного, патріотичного і всебічного розвитку особистості; пріоритету етичних цінностей і філософії Fаіг Рlау, в яких олімпізм виступає як системоутворюючий фактор, а олімпійська освіта — як засіб виховання молоді у дусі миру та взаємного співробітництва.
У сучасному олімпійському спорті спортивна, виховна й освітня сторони тісно переплітаються із соціально-філософськими, економічними і політичними, що дозволило йому стати універсальним явищем, прикладом ефективної співпраці людства в ім’я гармонійного розвитку людини, зміцнення миру та співробітництва, взаєморозуміння між державами та народами.
Нині в умовах реформування національної освіти, інтеграції її до Європейського освітнього простору виникає нагальна потреба пошуку нетрадиційних підходів до освіти та виховання.
З давніх-давен люди помітили користь рухової спеціально організованої фізкультурної діяльності і використовували її для збереження та зміцнення здоров’я, гармонійного розвитку. Життєвим кредо стародавніх греків було гармонійне поєднання тіла, духу та розуму. І тут доречно згадати мудрі слова, які були викарбувані на скелі у Стародавній Елладі: “Якщо хочеш бути сильним — бігай, хочеш бути красивим — бігай, хочеш бути розумним — бігай”.
Олімпійська освіта покликана реалізувати функції, що на неї покладаються:
- статусна — розуміння і прийняття керівниками галузей освіти та фізичної культури, всіма учасниками навчально-виховного процесу закладів освіти соціальної ролі олімпійського руху як ефективного засобу виховання молоді;
- формуюча — вплив ідей олімпізму на формування світогляду, громадянської свідомості та патріотизму учасників навчально-виховного процесу, а також реалізація їх творчого потенціалу у процесі олімпійської освіти;
- інформаційна — вплив олімпійської освіти на підвищення педагогічної майстерності вчителів, а також розвиток соціально значущих зв’язків у колективах навчальних закладів;
- мотиваційна — створення умов для формування в учнів відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя;
- профілактична — прогнозування, попередження та ліквідація антисоціальних проявів поведінки, негативних якостей і рис характеру дітей і підлітків у процесі олімпійської освіти.
Виконуючи статусну функцію, управлінська діяльність у навчальному закладі повинна базуватися на основах системності, комплексності, координації дій, взаємоінформованості, особистої відповідальності за доручене діло.
Метою олімпійської освіти є впровадження дієвої системи фізкультурної просвіти, яка покликана сприяти вихованню учнів на гуманістичних ідеалах олімпізму, формуванню традицій і культури здорового способу життя, престижу здоров’я, залучення до активних занять фізичною культурою і спортом. Зважаючи на це, олімпізм завдяки своєму значному гуманістичному потенціалу, може служити ідеологічною і моральною концепцією виховання й освіти підростаючого покоління. Всесвітній форум “Освіта і спорт на служінні олімпізму”, що проходив у 2004 році, настійно рекомендував “надавати допомогу молоді всього світу, приділяючи основну увагу навчанню універсальних етичних цінностей”. В умовах сьогодення особлива увага приділяється розробці нових виховних технологій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючого покоління насамперед духовних якостей як домінуючих і вирішальних для розвитку цілісної особистості.
Особистісно-орієнтоване виховання в умовах фізкультурно-спортивної діяльності передбачає формування і розвиток особистісних цінностей людини, які дозволять їй вирішувати безліч життєвих питань та досягати поставлених індивідуальних та суспільних цілей.
Через виховання моральності школярів педагог створює умови, за яких у вихованця, не зважаючи на стан фізичного розвитку та рівень фізичної підготовленості і працездатності, виникає необхідність самостійного прийняття рішень щодо максимальної реалізації своїх можливостей, спрямованих на самовдосконалення. Зазначене сприяє розвитку внутрішньої потреби моральної поведінки без примусу ззовні.
Вивчення історії та розвитку олімпійського руху, його ідеалів, принципів і місця у системі явищ сучасного суспільного життя набуває неабиякого виховного й освітнього значення. Саме тому в умовах сьогодення особливого значення набуває олімпійська освіта, покликана виховувати у підростаючого покоління прийняття принципів олімпізму.
Суб’єктами олімпійського виховання виступають усі члени колективу навчального закладу, на базі якого проводиться освітня робота. Діти є не лише об’єктом цілеспрямованої діяльності дорослих, а й виступають активними суб’єктами, які пропагують і реалізують ідеали і цінності олімпізму на практиці. Виходячи з цього, у рамках навчального закладу для вирішення завдань олімпійського виховання й освіти формуються суб’єкт-об’єктні та суб’єкт-суб’єктні відносини.
Олімпійська освіта спрямована на формування й удосконалення в учнів:
- системи знань;
- системи мотивації (інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, установок тощо);
- системи умінь та навичок.
Основними завданнями олімпійської освіти у навчальних закладах є:
- формування світогляду учнів, основу якого становлять моральність, патріотизм, здоровий спосіб життя;
- формування громадянської життєвої позиції на основі гуманістичних ідеалів олімпізму;
- формування позитивних мотивацій до зміцнення здоров’я, фізичного та духовного розвитку;
- формування знань з історії олімпізму як однієї зі сторін культурної спадщини людства і виховання на цій основі почуття національної гордості;
- створення умов для розвитку здібностей, нахилів і талантів дітей та учнівської молоді;
- формування знань про олімпійський рух як дієвий засіб зміцнення миру та взаєморозуміння між народами.
Олімпійська освіта, завдяки спортивній, соціальній та культурній діяльності, покликана сприяти формуванню особистості з активною життєвою позицією, вихованої на гуманістичних духовно-моральних цінностях, пов’язаних зі спортом та ідеалами олімпізму.
© 2017 Школа №45 04136 м.Київ, вул. Івана Виговського, 22-А
Розроблено Design King Web-studio