ОЛІМПІЙСЬКА ОСВІТА

Олімпійська освіта

Соціально-політичні, ідеологічні та економічні зміни, що відбуваються в усьому світі, супроводжуються пошуком нових систем освіти і виховання молоді. Нині, коли наша країна знаходиться на шляху розбудови суверенного, незалежного, демокра­тичного й правового суспільства, турбота про виховання підростаючого покоління, формування особистості, честі, гідності, недоторканості повинна стати вищою соці­альною цінністю.

Постійні зміни та потрясіння, що відбуваються в Україні призвели до нестабільності в економіці, різкої політизації суспільства; чітко проя­вилися тенденції до руйнування ідеологічних стереотипів та етичних основ суспіль­ного життя. Найбільших змін зазнали процеси виховання та освіти дітей, підлітків і молоді.

Нині як ніколи актуальною є проблема боротьби за фізичне та моральне здо­ров’я підростаючого покоління нашої країни. Паління, вживання алкогольних напо­їв, а іноді й наркотичних речовин вважаються у деяких молодих людей майже нор­мою поведінки. Так, за даними офіційної статистики, до свого повноліття 82 % юнаків та 72 % дівчат мають досвід паління. Кожна п’ята дівчина і кожний четвертий юнак регулярно (не рідше одного разу на тиждень) вживають алкогольні напої, 29 % юнаків і 12 % дівчат вживали наркотики. Щоденно 39 осіб інфікуються ВІЛ, а 7 — помирають від СНІД.

Практично неконтрольованим є розповсюдження соціальних хвороб, епідемій, які відмічаються серед безробітних, студентів, пенсіонерів, у тому числі у дітей без догляду та дітей-сиріт, кількість яких становить у нашій країні понад 145 тисяч.

Нездоровий спосіб життя, негативна атмосфера у соціально неблагополучних сім’ях у комплексі з екологічними проблемами є причиною зниження вікових меж виникнення інфарктів, інсультів та інших нехарактерних для дітей і молоді хвороб. Наприклад, віковою групою ризику з розсіяного склерозу є діти і молодь від 15 до 26 років. Показники смертності працездатного населення України перевищують єв­ропейські практично у 2—4 рази. З 1990 до 2006 року середня тривалість життя в Україні скоротилася майже на три роки. У разі, якщо не будуть вжиті термінові за­ходи, спрямовані на поліпшення здоров’я населення нашої країни, до 2050 року во­но може скоротитися на 12 млн. осіб.

Відмова від комуністичної ідеології призвела до руйнування таких інститутів, як піонерська та комсомольська організації з їхньою структурою виховних та рекреа­ційних установ. Суспільству практично не запропоновано ідеалів і цінностей для формування сучасної системи ос­віти і виховання дітей і молоді. Зменшення кількості будинків творчості, спортивних секцій “компенсувалися” появою казино, інтернет-клубів та ігрових автоматів. Діти, потрапляючи у залежність до комп’ютерних і азартних ігор, часто йдуть з дому, замість відвідування школи стають постійними відвідувачами інтернет-кафе. Нерідко наслідками таких явищ бувають трагедії.

Серйозній небезпеці підлягає, на жаль, психічне здоров’я підростаючого поко­ління нашої країни. Через кінематограф, телебачення та інші ЗМІ часто деформу­ються суспільні цінності, це нерідко формує у дітей і молоді фальшиві, з точки зо­ру норм моралі, уявлення про стосунки людей у сучасному суспільстві. Захоплен­ня переглядом бойовиків та ідеалізація їхніх героїв нерідко веде до трагічних на­слідків.

Створення сучасної системи освіти і виховання підростаючого покоління немож­ливе без оптимального вирішення цілої низки соціальних, економічних, валеологічних, екологічних, політичних, правових, патріотичних та інших завдань. Одним із ва­ріантів вирішення цієї складної проблеми може бути організація освітньо-виховного процесу на основі ідеології олімпізму, шляхом запровадження системи олімпійської освіти.

Олімпійська освіта являє собою поширення знань про олімпізм, історію Олім­пійських ігор Стародавньої Греції та сучасності, принципи та ідеали сучасного спор­ту, місце олімпійського спорту у системі виховання та освіти, його зв’язок з іншими явищами суспільного життя, а також, залучення дітей та учнівської молоді до систе­матичних занять фізичною культурою і спортом.

Концепція олімпізму й олімпійської освіти об’єднує ідеї мирного співіснування держав і народів; інтернаціоналізму та інтерсоціального виховання; гуманістично­го, патріотичного і всебічного розвитку особистості; пріоритету етичних цінностей і філософії Fаіг Рlау, в яких олімпізм виступає як системоутворюючий фактор, а олімпійська освіта — як засіб виховання молоді у дусі миру та взаємного співро­бітництва.

У сучасному олімпійському спорті спортивна, виховна й освітня сторони тісно переплітаються із соціально-філософськими, економічними і політичними, що до­зволило йому стати універсальним явищем, прикладом ефективної співпраці людства в ім’я гармонійного розвитку людини, зміцнення миру та співробітництва, взаєморозуміння між державами та народами.

Нині в умовах реформування національної освіти, інтеграції її до Європейського освітнього простору виникає нагальна потреба пошуку нетрадиційних підходів до ос­віти та виховання.

З давніх-давен люди помітили користь рухової спеціально організованої фіз­культурної діяльності і використовували її для збереження та зміцнення здоров’я, гармонійного розвитку. Життєвим кредо стародавніх греків було гармонійне поєд­нання тіла, духу та розуму. І тут доречно згадати мудрі слова, які були викарбувані на скелі у Стародавній Елладі: “Якщо хочеш бути сильним — бігай, хочеш бути кра­сивим — бігай, хочеш бути розумним — бігай”.

Олімпійська освіта покликана реалізувати функції, що на неї покладаються:

  • статусна — розуміння і прийняття керівниками галузей освіти та фізичної культури, всіма учасниками навчально-виховного процесу закладів освіти соціальної ролі олімпійського руху як ефективного засобу виховання молоді;
  • формуюча — вплив ідей олімпізму на формування світогляду, громадянської свідомості та патріотизму учасників навчально-виховного процесу, а також реаліза­ція їх творчого потенціалу у процесі олімпійської освіти;
  • інформаційна — вплив олімпійської освіти на підвищення педагогічної май­стерності вчителів, а також розвиток соціально значущих зв’язків у колективах навчальних закладів;
  • мотиваційна — створення умов для формування в учнів відповідних мотива­ційних та поведінкових характеристик активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя;
  • профілактична — прогнозування, попередження та ліквідація антисоціаль­них проявів поведінки, негативних якостей і рис характеру дітей і підлітків у процесі олімпійської освіти.

Виконуючи статусну функцію, управлінська діяльність у навчальному закладі повинна базуватися на основах системності, комплексності, координації дій, взаємоінформованості, особистої відповідальності за доручене діло.

Метою олімпійської освіти є впровадження дієвої системи фізкультурної просвіти, яка покликана сприяти вихованню учнів на гуманістичних ідеалах олім­пізму, формуванню традицій і культури здорового способу життя, престижу здо­ров’я, залучення до активних занять фізичною культурою і спортом. Зважаючи на це, олімпізм завдяки своєму значному гуманістичному потенціалу, може служити ідеологічною і моральною концепцією виховання й освіти підростаю­чого покоління. Всесвітній форум “Освіта і спорт на служінні олімпізму”, що проходив у 2004 ро­ці, настійно рекомендував “надавати допомогу молоді всього світу, приділяючи ос­новну увагу навчанню універсальних етичних цінностей”. В умовах сьогодення особлива увага приділяється розробці нових виховних тех­нологій, які б забезпечували формування і розвиток у підростаючого покоління на­самперед духовних якостей як домінуючих і вирішальних для розвитку цілісної осо­бистості.

Особистісно-орієнтоване виховання в умовах фізкультурно-спортивної діяль­ності передбачає формування і розвиток особистісних цінностей людини, які дозво­лять їй вирішувати безліч життєвих питань та досягати поставлених індивідуальних та суспільних цілей.

Через виховання моральності школярів педагог створює умови, за яких у вихованця, не зважаючи на стан фізичного розвитку та рівень фізичної підготовленості і працез­датності, виникає необхідність самостійного прийняття рішень щодо максимальної реалізації своїх можливостей, спрямованих на самовдосконалення. Зазначене спри­яє розвитку внутрішньої потреби моральної поведінки без примусу ззовні.

Вивчення історії та розвитку олімпійського руху, його ідеалів, принципів і місця у системі явищ сучасного суспільного життя набуває неабиякого виховного й освітнього значення. Саме тому в умовах сьогодення особливого значення набуває олімпійська освіта, покликана виховувати у підростаючого покоління прийняття принципів олімпізму.

Суб’єктами олімпійського виховання виступають усі члени колективу навчально­го закладу, на базі якого проводиться освітня робота. Діти є не лише об’єктом цілеспрямованої діяльності дорослих, а й виступають активними суб’єктами, які про­пагують і реалізують ідеали і цінності олімпізму на практиці. Виходячи з цього, у рамках навчального закладу для вирішення завдань олімпійського виховання й осві­ти формуються суб’єкт-об’єктні та суб’єкт-суб’єктні відносини.

Олімпійська освіта спрямована на формування й удосконалення в учнів:

  • системи знань;
  • системи мотивації (інтересів, потреб, ціннісних орієнтацій, установок тощо);
  • системи умінь та навичок.

Основними завданнями олімпійської освіти у навчаль­них закладах є:

  • формування світогляду учнів, основу якого становлять моральність, патріотизм, здоровий спосіб життя;
  • формування громадянської життєвої позиції на основі гуманістичних ідеалів олімпізму;
  • формування позитивних мотивацій до зміцнення здоров’я, фізичного та духов­ного розвитку;
  • формування знань з історії олімпізму як однієї зі сторін культурної спадщини людства і виховання на цій основі почуття національної гордості;
  • створення умов для розвитку здібностей, нахилів і талантів дітей та учнівської молоді;
  • формування знань про олімпійський рух як дієвий засіб зміцнення миру та вза­єморозуміння між народами.

Олімпійська освіта, завдяки спортивній, соціальній та культурній діяльності, пок­ликана сприяти формуванню особистості з активною життєвою позицією, вихованої на гуманістичних духовно-моральних цінностях, пов’язаних зі спортом та ідеалами олімпізму.